ОТРИМАЙТЕ БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО
Наші новини в області законодавства допоможуть вам бути в курсі останніх змін, що впливають на ваш бізнес. Отримуйте наші статті, коментарі, поради, галузеві новини, інформацію про країни, регіональні огляди та дослідження, останні події та багато іншого безпосередньо на свою електронну пошту.
Завітайте до нашого відділу новин, щоб дізнатися, що входить до підписки!
Ми надсилатимемо вам лише актуальну інформацію, яка може вас зацікавити, та оброблятимемо ваші персональні дані відповідно до нашої Політики конфіденційності та GDPR.
Не можете підписатися? Спробуйте цю сторінку.
В сучасному світі віддалена робота є скоріше нормою, аніж винятком, і більшість підприємств адаптують свою корпоративну культуру. Робота віддалено в Україні має особливе значення, оскільки воєнний стан докорінно змінив умови праці для багатьох людей. У цій статті ми розглянемо, як віддалена робота регулюється законодавством України і які є конкретні обов’язки роботодавця.
В Україні розрізняють два види віддаленої роботи: дистанційну та надомну. В обох випадках працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця. При дистанційній роботі працівник може працювати в будь-якому місці за своїм вибором. Ключова ознака дистанційної роботи — використання інформаційно-комунікаційних технологій. У випадку надомної роботи працівник виконує роботу за місцем проживання або в інших визначених ним приміщеннях. Головною умовою такої праці є наявність закріпленої робочої зони та використання технічних засобів (наприклад, інструменту або іншого інвентарю).
Віддалена робота має багато переваг як для роботодавця, так і для працівника.
Оптимізувавши умови для віддаленої роботи, роботодавець, наприклад, може:
Віддалена робота надає багато переваг і працівникам, як, наприклад:
Пандемія коронавірусу поклала основу для легалізації віддаленої роботи. Наразі в законодавстві України є вже декілька законів, які стосуються віддаленої роботи:
Закон України № 530-IX від «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
Нова редакція статті №60 Кодексу законів про працю України (КЗпП) від 02.04.2020 скеровує, як запроваджувати гнучкий режим роботи
Закон України № 1213-IX від 04.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу». Цей закон розділив віддалену роботу на дистанційну і надомну, які регулюються окремими статтями КЗпП — 60-1 і 60-2.
Після лютого 2022 року та після скасування карантину дистанційну роботу запроваджують на час введення воєнного стану в Україні.
З 2 травня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (реєстр. № 10164-1).
Цей закон регулює наступні питання:
Закон передбачає, що за погодженням із роботодавцем один з батьків зможе працювати віддалено на період дистанційного навчання дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти. При цьому, працівнику гарантуватимуть збереження розміру зарплати. Чинна редакція статті 60-2 КЗпП передбачає можливість працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, та інших категорій працівників працювати дистанційно. Важливо пам’ятати, що роботодавець ухвалює рішення, чи можливо виконувати роботу дистанційно.
За мирних часів та після карантину з дистанційними працівниками укладались письмові трудові договори. Міністерство економіки України затвердило типову форму трудового договору про дистанційну роботу наказом № 913-21 від 05.05.2021. Застосування цієї форми є обов’язковим. Змінювати типову форму не можна, проте можна доповнити і конкретизувати її положення.
На час загрози поширення епідемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії або надзвичайної ситуації дистанційну роботу можна запровадити наказом або розпорядженням. Воєнний стан в країні — надзвичайна ситуація. Тому не потрібно готувати індивідуальні письмові трудові договори. Достатньо видати наказ про дистанційну роботу та до її початку ознайомити працівників. Повідомляти працівників про таку зміну умов праці за два місяці не потрібно.
У наказі про дистанційну роботу необхідно прописати головні умови дистанційної роботи, передбачені Наказом № 913.
Якщо працівник буде виконувати роботу дистанційно за межами України, про це варто повідомити роботодавця, який має це зазначити у наказі чи письмовому трудовому договорі.
Якщо умови договору не регулюють забезпечення працівника необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами або засобами захисту інформації, то цей обов’язок покладається на роботодавця.
При наданні дистанційному працівнику обладнання для роботи необхідно заздалегідь подбати про можливість стягнення коштів за його втрату чи пошкодження. У наказі про запровадження дистанційної роботи або у письмовому трудовому договорі треба вказати, яке обладнання роботодавець передає працівникові для роботи, а також про те, що працівник несе повну матеріальну відповідальність за нього. Передати обладнання можна, наприклад, за актом приймання-передавання матеріальних цінностей.
Якщо працівник самостійно забезпечує себе необхідним обладнанням, то він/вона має право на компенсацію витрат, які були ним понесені, за умови, що порядок, умови та строки такої компенсації були зазначені в договорі.
Законом не передбачено автоматичного контролю за дистанційними працівниками. Про це роботодавець має подбати самостійно, прописавши умови в договорі або наказі. Основні вимоги можуть включати:
Окрім переваг, віддалена робота передбачає певні ризики для роботодавця, зокрема:
Існує декілька способів, як роботодавець може мінімізувати ці ризики. Більшість потенційних труднощів можна вирішити запровадженням:
На основі ст. 14 Закону України №2694-XII від 14.10.1992 «Про охорону праці», при виконанні роботи за трудовим договором про дистанційну роботу працівник самостійно несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному робочому місці.
Але роботодавець зобов’язаний систематично проводити інструктаж працівника з охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання працівником обладнання роботодавця. Також роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання. Таким чином, обов’язки роботодавця із забезпечення охорони праці дистанційним працівникам обмежуються проведенням інструктажів та передачею обладнання в належному стані.
Щоб максимально оптимізувати всі процеси, пов’язані з організацією віддаленої роботи, варто звернутися до надійного та досвідченого аутсорсингового партнера. Аутсорсингова компанія може:
запровадити технологічні рішення для ефективної комунікації та контролю робочого процесу
розробити необхідну документацію, яка буде відповідати законодавчим вимогам
надати надійні та безпечні системи для обміну даними
підтримати роботодавця в адаптації працівників до віддаленої роботи
Віддалена робота може мати надзвичайно позитивний вплив на функціонування і розвиток компанії. Однак, при її організації варто пам’ятати про потенційні труднощі і подбати про їх вирішення заздалегідь.
Фахівці в Аккейс Україна мають багатий досвід і експертизу, завдяки яким вони можуть надати всебічну підтримку вашому бізнесу. Делегуйте адміністративно-організаційні питання і зосередьтеся на стратегічному розвитку компанії.
Бухгалтерські послуги | Облік заробітної плати | Кадрове адміністрування | Юридичні послуги | Податкові консультації | Супровід угод