Повернутися до розділу новин

Трудове право та трудові відносини: посібник для підприємств на 2025 рік

15 Вересня 2025
Ця стаття також доступна:
Англійською

Трудовий кодекс є основним законом, що регулює трудові відносини всіх працівників та трудове право в Україні. Його основною метою є забезпечення високої продуктивності праці, поліпшення якості роботи, підвищення ефективності та забезпечення гарних відносин між працівниками та їх роботодавцями.

Завантажте наш посібник з трудового права в Україні або читайте інформацію нижче

Право на працю

Для резидентів

Відповідно до чинного законодавства України існують чотири можливих варіанти реалізувати право на працю та надання послуг як фізособа:

  • працевлаштування за трудовим договором або трудовим контрактом з фіксованим / нефіксованим робочим часом
  • працевлаштування за трудовим договором або трудовим контрактом на дистанційну чи надомну роботу
  • оформлення цивільно-правового договору для виконання деяких послуг
  • оформлення гіг-контракту для резидентів Дія-сіті

Резиденти не повинні отримувати дозвіл на роботу, проте вони повинні досягнути повноліття.  Працевлаштування неповнолітніх осіб допускається тільки, якщо вони старше 14 років, робота не заважає навчанню, та є дозвіл батьків.

Для нерезидентів

Варто відзначити, що нерезиденти мають такі ж права на працю, як і громадяни України. Але для працевлаштування нерезиденту потрібно отримати дозвіл на роботу від Державної служби зайнятості, який видається на певну посаду, на конкретний строк який залежить від категорії іноземців та тривалості робіт. Після отримання дозволу на роботу нерезидент зможе отримати вид на проживання. Дозвіл можуть продовжувати необмежену кількість разів за наявності підстав.

Трудовий договір

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У випадках, передбачених законодавством, також надається документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Роботодавець зобов’язаний здійснювати перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. Відповідно до трудового права України, ми можемо виділити такі типи трудових договорів:

Безстроковий трудовий договір

Це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і внутрішніми правилами компанії.

Строковий трудовий договір

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, з особистих причин працівника (наприклад через сімейні обставини, тощо). Строк дії трудових відносин погоджують в договорі.

З 19.07.2022р.* роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечувати рівні можливості таких працівників для його укладення.

*Згідно Закону 2352 від 01.07.2022р., що діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 та статті 15 цього Закону статей Закону, які стосуються виплат державою, що здійснює військову агресію проти України, пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії.

Строковий трудовий договір з тимчасовими або сезонними працівниками

Сезонна робота — різновид строкових трудових відносин на певний період часу (сезон), що внаслідок природних і кліматичних умов виконують не цілий рік, а протягом певного періоду/сезону, що не перевищує шести місяців. Галузі та види робіт, на які приймають працівників, належать до сезонних за Списком сезонних робіт.

Тимчасові роботи – це різновид строкового трудового договору, який має особливості щодо строків, підстав для укладення на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими роботодавець зберігає місце роботи (посади), — до чотирьох місяців.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці.

Трудовий договір про дистанційну роботу

Робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Трудовий договір про надомну роботу

Робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт. При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором.

Пункти трудового договору

Трудовий договір повинен містити в собі, щонайменше, таку інформацію:

  • ідентифікаційні реквізити роботодавця і працівника
  • тип роботи
  • трудові обов’язки
  • термін дії договору/контракту
  • місце, де виконується робота
  • винагороду, що відповідає типу роботи (зарплата*)
  • тривалість робочого часу, вихідні дні та право на додаткові вихідні дні
  • випробувальний термін
  • пільги, компенсації, додаткові гарантії тощо
  • термін попередження про припинення трудових відносин

*Мінімальна заробітна плата в Україні з 01.01.2025 р. становить 8000 грн (бл. 165 євро)

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений (з врахуванням дії Закону 2352 від 01.07.2022р.) з працівником спосіб поінформувати працівника про:

  • місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язується виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), а також про дату початку виконання роботи
  • визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами, або про дистанційну чи надомну роботу
  • права і обов’язки, умови праці
  • наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис працівника
  • правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення
  • проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони
  • організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено)
  • тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці
  • процедуру та встановлені Трудовим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець

Про зміну істотних умов праці роботодавець має повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Законодавство встановлює мінімальний двомісячний строк повідомлення для того, щоби працівник, який не згоден працювати в нових умовах, знайшов іншу роботу.

Але під час воєнного стану не потрібно дотримувати двомісячний строк повідомлення працівника про зміну істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Достатньо повідомити працівника про зміну істотних умов до того, як їх запровадити (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ).

Випробувальний термін

Під час укладання трудового договору сторони можуть домовитися про випробування працівника. Так роботодавець перевіряє відповідність працівника роботi, яка йому доручається (ст. 26 КЗпП).

Під час прийняття працівника на роботу випробувальний період не може перевищувати 3 місяців, якщо інше не встановлено законодавством України. В окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації він може тривати до 6 місяців (ст. 27 КЗпП). Для робітників випробувальний період не може тривати довше, аніж 1 місяць.

В період дії воєнного стану роботодавець може встановлювати умову про випробування для будь-якої категорії працівників (ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Призупинення трудових відносин

Підстави

Згідно чинного українського трудового права, припинення трудових відносин можливе з наступних підстав:

  • Ініціатива працівника:
    • розірвання безстрокового трудового договору
    • розірвання строкового трудового договору.

Причини працівника можуть бути різними (власне бажання, так і поважні причини: переїзд, вступ до навчального закладу, вихід на пенсію, у зв’язку з вагітністю, догляд за дитиною до 14-річного віку або дитини з інвалідністю, та інші поважні причини).

  •  Ініціатива роботодавця:
    • скорочення чисельності або штату працівників
    • ліквідація підприємства
    • невідповідність працівника займаній посаді / невиконання працівником обов’язків згідно трудового договору / прогул, тощо.
    • винні дії керівника, порушення ним трудових обов’язків, вчинення мобінгу
    • порушення закону «Про запобігання корупції» / інші підстави
  • З інших підстав:
    • закінчення терміну дії строкового трудового договору
    • за угодою сторін
    • призов або вступ працівника або роботодавця (фізичної особи) на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, окрім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада
    • переведення працівника за його згодою / відмова працівника від переведення/ інші підстави

З 19.07.2022р. додано нові підстави для звільнення:

  • смерть фізичної особи, яка використовує найману працю, або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим
  • відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці
  • неможливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, при цьому виконуються гарантії та умови прописані в п.6 ч.1 ст.41 КЗпП.

Також з 19.07.2022 р. згідно Закону 2136 діють наступні нюанси щодо звільнень:

  • роботодавець звільняє працівника у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника
  • роботодавець може відмовити у звільненні працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури
  • під час воєнного стану роботодавець може звільнити працівника (з відповідних підстав згідно законодавства) в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки

Варто зазначити, що в день припинення трудового договору роботодавець зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання та здійснити працівникові всі виплати, включаючи компенсацію за відпустку, яку не використав працівник.

Разом з копією наказу про звільнення роботодавець надає працівнику письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та здійснює запис в трудовій книжці.

Захист прав працівника при звільненні

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Попередження про припинення трудових відносин

При звільненні за власним бажанням працівник зобов’язаний попередити та узгодити звільнення з роботодавцем за 14 календарних днів до дня звільнення. Виняток на час воєнного стану якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника – роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк вказаний в його заяві. Разом з тим при погоджені з роботодавцем – працівник може звільнитись в дату яку погодили обидві сторони.

При звільненні з поважних причин згідно КЗпП України – роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При масовому звільненні (скороченні чисельності або штату)  про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, або за три місяці за наявності Профспілки.

Призупинення трудових відносин

*діє з 19.07.2022 р. згідно Закону № 2136 від 15.03.2022р.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник, але на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Гіг-контракт

Це особлива форма співпраці з фахівцями, яка поєднує ознаки трудового (за рахунок соціальних гарантій) та цивільно-правового договору. За гіг-контрактом спеціаліста не приймають в штат, а запрошують на конкретний проєкт, де він у встановлені строки виконує поставлені завдання.

Це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

Договір цивільно-правового характеру

Особливою формою надання послуг є договір цивільно правового характеру. Умови співпраці підпорядковуються Цивільному Кодексу України, а не Трудовому Кодексу.

Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її. Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Єдиний соціальний внесок та податок на прибуток

Податки, які сплачує роботодавець за кожного працівника

22% від нарахованої заробітної плати

Цей відсоток застосовується до заробітної плати, яка менша 25 прожиткових мінімумів для працездатної особи, якщо заробітна плата більша, то решта не оподатковується.

Прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028 грн. (бл. 60 євро).

Податки, які сплачуються працівником

Військовий збір

28 листопада 2024 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-ІХ, згідно якого ставку військового збору збільшили з 1,5% до 5%. Для військовослужбовців ставку залишили на рівні 1,5%.

Податок на прибуток

18% від нарахованої заробітної плати

Робочий час та відпустки

Робочий час

Як правило, робочий тиждень триває 40 годин. Зазвичай це п’ятиденний робочий тиждень, але роботодавець може ввести шестиденний робочий тиждень. У цьому випадку працівник не може працювати більше семи годин на день.  

За день до національного свята робочий день коротший на годину.


*Змінами з 19.07.2022р. передбачено:

Нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення і т. і.)

У період дії воєнного стану положення про святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП) не застосовуються.

З 30 липня 2023 року Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» скасовує святковий день 7 січня – Різдво Христове і встановлює нові дати свят:

  • 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня)
  • 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня)

Деякі категорії працівників мають право працювати меншу кількість годин на тиждень. Для працівників, які працюють у шкідливих умовах робочий тиждень обмежений 36 годинами.

Неповний робочий час

На прохання працівника через його поважні особисті обставини та з ініціативи роботодавця може бути встановлений неповний робочий час (неповний робочий день/ тиждень/ комбіновано). Гарантовано отримати дозвіл на короткий робочий день або тиждень з пропорційною зміною заробітної плати можуть вагітні жінки, жінки, які мають дитину до 14 років, дитину-інваліда, або ті, хто доглядає за хворим членом сім’ї на підставі рекомендації лікаря.

Гнучкий режим робочого часу

Гнучкий режим робочого часу — форма організації праці, яка дає змогу встановити режим роботи, відмінний від того, що визначають правила внутрішнього трудового розпорядку. При цьому потрібно дотримуватись норми тривалості робочого часу — денної, тижневої чи за певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). За гнучким режимом працюють в офісі, дистанційно, або надомно.

Нефіксований робочий час

Нефіксований робочий час –  форма організації праці,  за якого не встановлюють конкретного часу виконання роботи. Працівник зобов’язаний виконувати роботу тільки тоді, коли роботодавець надає таку роботу, передбачену трудовим договором. Відповідні умови фіксуються та погоджуються в трудовому договорі. За працівниками, призваними на військову службу визначено обов’язок роботодавця щодо збереження місця роботи та посади.

Відпустка

Відповідно до чинного законодавства України, є наступні види відпусток:

  • щорічна основна
  • щорічна додаткова (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці / за особливий характер праці / в інших випадках, передбачених законодавством)
  • додаткова відпустка у зв’язку з навчанням
  • творча відпустка
  • соціальні відпустки:
    • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
    • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
    • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка  надається  одному з батьків, який має дві або більше дитини до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері або батьку.

Відпустки без збереження заробітної плати (неоплачувана відпустка):

  • обов’язкові щорічні:
    • мати або батько, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю
    • учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
    • особи, які мають особливі заслуги (та трудові заслуги) перед Батьківщиною
    • пенсіонери за віком
    • особи з інвалідністю
    • ветерани праці та військової служби

  • обов’язкові за певних обставин:
    • чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці
    • мати або інші особи — батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною яка потребує домашнього догляду, або яка хвора на цукровий діабет I типу, тощо)
    • особи, які одружуються
    • працівники допущені до вступних іспитів у закладах вищої освіти, або аспірантуру
    • сумісники
    • у зв’язку з виїздом за межі території України або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи

  • за згодою сторін:
    • за сімейними обставинами
    • на час загрози поширення епідемії, пандемії
    • на період дії воєнного стану

Щорічна відпустка

Періодичність щорічної відпустки визначається відповідно до графіків, які готуються на початку року і враховують інтереси як роботодавця, так і працівника.

Працівник має право на мінімальну щорічну відпустку тривалістю 24 календарних днів за відпрацьований рік.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. За бажанням працівників, які потребують додаткового соціального захисту, відпустку повної тривалості надають до збігу шестимісячного терміну безперервної роботи.

Якщо працівник що не потребує додаткового соціального захисту працював в компанії менше року, то щорічна відпустка надається пропорційно часу, фактично випрацюваного. Наприклад, на основі розрахунку 2 дні відпустки за кожен відпрацьований місяць при 24 к.д. належних за календарний рік.

Роботодавець також має право надавати своїм працівникам довшу щорічну відпустку.

Певні категорії працівників мають право згідно законодавства на довшу відпустку і роботодавець зобов’язаний її надати:

  • особи, які входять до третьої групи осіб з обмеженими можливостями (26 календарних днів)
  • особи, які перебувають в першій або другій категорії осіб з обмеженими фізичними можливостями (30 календарних днів)
  • неповнолітні (31 календарний день)
  • вчителі та викладачі (56 календарних днів)

Співробітники, які мають ненормований робочий день мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю від 1 до 7 календарних днів на рік.

Працівник може оформити відпустку повної тривалості або частинами за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Зарплату працівникам за весь час відпустки виплачують до початку відпустки, якщо іншого не передбачають законодавство, трудовий або колективний договір.

* З 19.07.2022р. передбачено наступні зміни:

  • У період дії воєнного стану можна обмежити надання працівнику щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних дні, то надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після закінчення його дії. Невикористані дні щорічної основної відпустки, право на які працівник набув у попередні робочі роки, не надаються у період дії воєнного стану. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки. Важливо зазначити що дане обмеження є правом, а не обов’язком роботодавця.
  • Роботодавець може відмовити працівнику у щорічній відпустці, якщо працівник виконує роботи на об’єкті критичної інфраструктури.
  • Працівники, переведені на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку не мають право переводити залишок відпустку та повинні одержати грошову компенсацію під час звільнення.
  • До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку не зараховується період військової служби працівника.

З 29 липня 2023 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» передбачає, що за відсутності медичних протипоказань вагітна має право перенести допологову частину відпустки тривалістю 70 к. дн. частково або повністю на період після пологів (починаючи з дня пологів). Загальна тривалість відпустки з вагітності та пологів не змінюється.

З 23 грудня 2023 року внесені наступні зміни згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX:

  • Працівникам, яких призвали на строкову військову службу, військову службу, зокрема під час мобілізації, на особливий період, військову службу або яких прийняли на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням за заявою виплачують грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Роботодавець надає відпустку без збереження зарплати за бажанням працівника, який приступив до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізаціїi, — тривалістю до 60 к. днів. При цьому період цієї відпустки включатиметься в страховий стаж. Варто звернути увагу що закінчення особливого періоду чи демобілізація ще не оголошувались Президентом України.

Неоплачувана відпустка

Відпустки, які в обов’язковому порядку надаються роботодавцем:

  • мати або батько, який виховує дітей без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю – тривалістю до 14 календарних днів щорічно
  • учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII – тривалістю до 14 календарних днів щорічно
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні та інші заслуги згідно ст. 11 Закону № 3551) – тривалістю до 21 календарних днів щорічно
  • особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої України та інші заслуги згідно ст.8 Закону №3721) – тривалістю до 21 календарних днів щорічно
  • пенсіонери за віком та особи з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно
  • особи з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 21 календарних днів щорічно.

За певних обставин роботодавцем  в обов’язковому порядку надаються відпустки:

  • матері або іншій особи — батьку, бабусі, дідусю, іншому родичу, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів / або / одному з батьків, який усиновив дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері, зокрема в разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі, особа, яка взяла під опіку дитину – тривалістю:
  • визначеною в медвисновку, але до досягнення 6-річного віку якщо дитина потребує домашнього догляду,
  • до 16-річного віку якщо дитина хвора на цукровий діабет /або / хвора на тяжке захворювання згідно п.3 ст.25 Закону про відпустки
  • до 18-річного віку якщо дитина з інвалідністю підгрупи А / отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа та паліативної допомоги
  • у зв’язку з одруженням  – тривалістю до 10 календарних днів
  • в зв’язку зі смертю родича (до 7 днів, в тому випадку, якщо померлий був родичем по крові або по шлюбу, і до 3-х днів для інших рідних)
  • для батька, дружина якого бере відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами – тривалістю до 14 календарних днів
  • для матері, щоб доглядати за дитиною, яка потребує догляду, поки дитина не досягне віку 6 років
  • і для змінної / неповної зайнятості (сумісники) – до закінчення щорічної відпустки на основному місці роботи

З 03 квітня 2024 року КМУ постановою від 29.03.2024 № 356 змінив Порядок надання відпустки при народженні дитини.

Документ встановлює, що право на таку відпустку підтверджує:

  • письмова заява матері дитини та свідоцтво про народження дитини, де зазначена відповідна інформація про батька дитини, якщо відпустку бере батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але вони спільно проживають та пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки
  • письмова заява матері або батька дитини, які є одинокими, якщо відпустку при народженні дитини планують брати баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін узгоджений між ним та власником або уповноваженим ним органом:

  • не більше 30 календарних днів на рік
  • на період дії карантинних заходів щодо запобігання коронавірусної інфекції
  • на період дії воєнного стану в Україні ( не обмежено в кількості днів, але не більше ніж до закінчення дії воєнного стану)

*З 19.07.2022р. внесено зміни до трудового порядку під час воєнного стану. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”. Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки.

Найбільш поширені бонуси для працівників

Найбільш поширені бонуси для працівників:

фінансові бонуси

професійні тренінги

мовні курси

можливість працювати вдома

додаткові вихідні

знижки на продукти/сервіси компанії

гнучкий графік роботи

службовий телефон

службовий автомобіль

Фінансові бонуси додаються до нарахованої заробітної плати і оподатковуються відповідно до їх різновиду.

Такі бонуси, як професійні тренінги, мовні курси,  службовий автомобіль (використані для робочих потреб) вважаються витратами компанії і зменшують розмір податків, що сплачуються компанією.

Будь-які особисті (персональні) бонуси оподатковуються відповідно до нарахованої заробітної плати.

Нормативно-правова база

Основні документи, що регулюють трудові відносини:

  • Кодекс законів про працю України № 322-VIII
  • Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX
  • Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР
  • Цивільний кодекс України № 435-IV
  • Про зайнятість населення № 5067-VI
  • Про оплату праці 108/95-ВР
  • Про умови праці працівників зайнятих на сезонних роботах № 310-09
  • Про міжнародне право № 2709-IV
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ (Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 та статті 15 цього Закону статей Закону, які стосуються виплат державою, що здійснює військову агресію проти України, пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії)
  • Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 12.05.1992 №  2232-XII

Всі потреби вашої компанії вирішуються під єдиним дахом

Розслабтеся і дозвольте команді експертів впоратися зі складними питаннями вашого бізнесу. Ви отримаєте всю необхідну підтримку під єдиним дахом.
Зв'яжіться з нами
homepencildatabasecartmap-markercalendar-fullcarhourglassdownloadcrosschevron-leftarrow-leftarrow-right