UA-2015-07-24-Трансфертне-ціноутворе-ня-2015-в-Україні-нові-правила-UA
Платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації). Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані додатково подавати звіт про контрольовані операції до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади.
Подання звіту про контрольовані операції
Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні вести і зберігати документацію щодо трансфертного ціноутворення. На запит центрального органу виконавчої влади платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті. Запит надсилається не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому така контрольована операція (операції) була здійснена.
Відповідно до податкового кодексу звітним періодом є календарний рік. Неподання платником податків звіту та / або обов’язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції, або невключення до такий звіт інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
- 5% суми контрольованих операцій, які не були задекларовані у звіті;
- 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не було подано відповідну документацію, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.
Визначення поняття «контрольовані операції»
Відповідно до чинного законодавства контрольованими операціями слів вважати:
- господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами.
- господарські операції з продажу товарів через комісіонерів — нерезидентів.
- господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі /на території, яка включена до переліку держав / територій, затвердженого Кабінетом міністрів України. Визначаючи даний перелік Кабінет міністрів України враховує наступні критерії:
- держави (території), в яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше процентних пунктів нижче, ніж в Україні;
- держави, які не розкривають в публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;
- держави, з якими Україною не укладено міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Перелік таких держав /територій оприлюднюється щорічно в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративного податку). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
У травні 2015 Кабінет Міністрів оновив перелік країн, торгові операції з якими підлягають податковому контролю. Як зазначається в урядовому розпорядженні №449, опублікованому на веб-порталі Кабміну, до переліку включено більше 70 держав. Крім острівних країн-офшорів, до нього також увійшов ряд європейських країн – Австрія, Андорра, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ірландія, Іспанські Канарські острови, Кіпр, Косово, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, автономний регіон Мадейра (Португалія), Сан-Марино, Чорногорія, Швейцарія. Країни Близького Сходу та Азії – Катар, Бахрейн, Бруней-Даруссалам, особливий район Китаю Гонконг, особливий район Китаю Макао, Марокко, ОАЕ, Сінгапур. Республіки Кавказу і Середньої Азії – Грузія, Киргизія, Туркменістан, Узбекистан. Країни Африки – Ліберія, Ліван, Лесото, Судан, а також Південної Америки, Панама, Парагвай і Ямайка. Варто зауважити, що з 1 серпня поточного року набуває чинності рішення, згідно з яким Кабінет Міністрів України виключив Австрію з переліку країн-офшорів, операції з якими підлягають особливому податковому контролю.
Критерії визнання контрольованих операцій
Господарські операції визнаються контрольованими якщо одночасно виконуються наступні умови:
- загальний обсяг доходу платника податку та / або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховуються під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий календарний рік;
- обсяг групи таких господарських операцій платника податку та / або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3% доходу, який обліковується під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий ( звітний) рік.
Вимоги до змісту документації з трансфертного ціноутворення
«Документація з трансфертного ціноутворення» (сукупність документів або єдиний документ), складаються у довільній формі і повинні містити таку інформацію:
а) дані про пов’язаних осіб, а саме:
- контрагента (контрагентів) контрольованої операції;
- осіб, які безпосередньо/ опосередковано володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків. Дані повинні бути такими, що дають можливість ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є ці особи);
б) загальний опис діяльності групи (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертного ціноутворення;
в) опис операції, умови її здійснення (ціна, строки та інші визначені законодавством України обов’язкові умови договорів (контрактів);
г) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знака та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги;
ґ) умови і терміни здійснення розрахунків за операцією;
д) фактори, що вплинули на формування та встановлення ціни;
е) відомості про функції пов’язаних осіб, які є сторонами контрольованої операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, і економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;
ж) економічний аналіз (включаючи методи, які застосовані для визначення умов контрольованої операції і обґрунтування причин вибору відповідного методу; суму отриманих доходів (прибутку) та / або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності; розрахунок ринкового діапазону цін (рентабельності) щодо контрольованої операції з описом підходу до вибору порівнянних операцій, джерела інформації, застосовані для визначення умов контрольованої операції);
з) результати порівняльного аналізу комерційних і фінансових умов операцій;
и) відомості про проведене платником податку самостійно або пропорційне коригування податкової бази та сум податку.
Згідно норм податкового кодексу показники рентабельності для цілей цієї статті визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними стандартами бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення порівнянності показників
Аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, під час визначення порівнянності комерційних та / або фінансових умов операцій з умовами контрольованої і неконтрольованих операцій може проводитися з урахуванням матеріальних і нематеріальних активів, що перебувають у розпорядженні сторін операції та використовуються в цілях отримання доходу.
Методи трансфертного ціноутворення
Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” здійснюється за одним з п’яти методів:
1. Метод порівняльної неконтрольованої ціни;
2. Метод ціни перепродажу
3. Метод “витрати плюс”
4. Метод чистого прибутку
5. Метод розподілу прибутку
Метод порівняльної неконтрольованої ціни базується на порівнянні ціни, що застосовується під час контрольованої операції, з ціною (діапазоном цін) у співставній (співставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях). Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни порівняння ціни контрольованої операції проводиться з ціною співставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами. Порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.
Метод ціни перепродажу складається з порівняння результату перепродажу, який покупець товару в контрольованій операції отримує від перепродажу товару в неконтрольованій операції, з результатом перепродажу, який отримується у співставній неконтрольованій операції купівлі та операціях перепродажу.
Метод “витрати плюсскладається з порівняння надбавки на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції, з надбавкою на витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг) у співставній неконтрольованій операції.
Метод чистого прибутку операції полягає в порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), яку отримує платник податку в контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Метод розподілу прибутку операції складається з виділення кожному пов’язаному підприємству, що бере участь в контрольованій операції, частки загального прибутку (або збитку), отриманого від такої операції, яку б непов’язане підприємство отримало від участі у співставній неконтрольованій операції. Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподілу цього пункту, ведуть бухгалтерський облік і фінансову звітність на підставі різних форм і методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілу прибутку бухгалтерська та фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними принципами бухгалтерського обліку. Розподіл прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі результатів оцінки їх внеску в сукупний прибуток відповідно до критеріїв, які базуються на об’єктивних даних і підтверджуються інформацією у співставних операціях та / або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій з урахуванням виконаних кожної з них функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов’язаних з таким здійсненням.
Як ми можемо допомогти в цьому питанні?
Наші послуги з трансфертного ціноутворення розроблені на основі високого рівня професійних знань і практичного досвіду, тому ми в змозі надати Вам необхідну підтримку не тільки з питань внутрішньогрупових операцій та підготовки документації, а й також запропонувати повне сприяння в плануванні та впровадженні нової внутрішньої політики трансферного ціноутворення в терміни і відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, ми готові надати Вам підтримку в ході перевірок з боку контролюючих органів.
