Коли необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання будівлі, споруди (їх частини) або нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку: з дати укладення договору купівлі-продажу або з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно?
Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу (далі – ПК) платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної і комунальної власності) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 287.1 ПК визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1, 3 ст. 3 Закону від 01.07.04 р № 1952-IV держреєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають держреєстрації згідно із зазначеним Законом, виникають з моменту такої реєстрації. Нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.