ОТРИМАЙТЕ БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО
Наші новини в області законодавства допоможуть вам бути в курсі останніх змін, що впливають на ваш бізнес. Отримуйте наші статті, коментарі, поради, галузеві новини, інформацію про країни, регіональні огляди та дослідження, останні події та багато іншого безпосередньо на свою електронну пошту.
Завітайте до нашого відділу новин, щоб дізнатися, що входить до підписки!
Ми надсилатимемо вам лише актуальну інформацію, яка може вас зацікавити, та оброблятимемо ваші персональні дані відповідно до нашої Політики конфіденційності та GDPR.
Не можете підписатися? Спробуйте цю сторінку.
В сучасному світі віддалена робота є скоріше нормою, аніж винятком, і більшість підприємств адаптують свою корпоративну культуру. Робота віддалено в Україні має особливе значення, оскільки воєнний стан докорінно змінив умови праці для багатьох людей. У цій статті ми розглянемо, як віддалена робота регулюється законодавством України і які є конкретні обов’язки роботодавця.
В Україні розрізняють два види віддаленої роботи: дистанційну та надомну. В обох випадках працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця. При дистанційній роботі працівник може працювати в будь-якому місці за своїм вибором. Ключова ознака дистанційної роботи — використання інформаційно-комунікаційних технологій. У випадку надомної роботи працівник виконує роботу за місцем проживання або в інших визначених ним приміщеннях. Головною умовою такої праці є наявність закріпленої робочої зони та використання технічних засобів (наприклад, інструменту або іншого інвентарю).
Віддалена робота має багато переваг як для роботодавця, так і для працівника.
Оптимізувавши умови для віддаленої роботи, роботодавець, наприклад, може:
Віддалена робота надає багато переваг і працівникам, як, наприклад:
Пандемія коронавірусу поклала основу для легалізації віддаленої роботи. Наразі в законодавстві України є вже декілька законів, які стосуються віддаленої роботи:
Закон України № 530-IX від «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
Нова редакція статті №60 Кодексу законів про працю України (КЗпП) від 02.04.2020 скеровує, як запроваджувати гнучкий режим роботи
Закон України № 1213-IX від 04.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу». Цей закон розділив віддалену роботу на дистанційну і надомну, які регулюються окремими статтями КЗпП — 60-1 і 60-2.
Після лютого 2022 року та після скасування карантину дистанційну роботу запроваджують на час введення воєнного стану в Україні.
З 2 травня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (реєстр. № 10164-1).
Цей закон регулює наступні питання:
Закон передбачає, що за погодженням із роботодавцем один з батьків зможе працювати віддалено на період дистанційного навчання дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти. При цьому, працівнику гарантуватимуть збереження розміру зарплати. Чинна редакція статті 60-2 КЗпП передбачає можливість працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, та інших категорій працівників працювати дистанційно. Важливо пам’ятати, що роботодавець ухвалює рішення, чи можливо виконувати роботу дистанційно.
За мирних часів та після карантину з дистанційними працівниками укладались письмові трудові договори. Міністерство економіки України затвердило типову форму трудового договору про дистанційну роботу наказом № 913-21 від 05.05.2021. Застосування цієї форми є обов’язковим. Змінювати типову форму не можна, проте можна доповнити і конкретизувати її положення.
На час загрози поширення епідемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії або надзвичайної ситуації дистанційну роботу можна запровадити наказом або розпорядженням. Воєнний стан в країні — надзвичайна ситуація. Тому не потрібно готувати індивідуальні письмові трудові договори. Достатньо видати наказ про дистанційну роботу та до її початку ознайомити працівників. Повідомляти працівників про таку зміну умов праці за два місяці не потрібно.
У наказі про дистанційну роботу необхідно прописати головні умови дистанційної роботи, передбачені Наказом № 913.
Якщо працівник буде виконувати роботу дистанційно за межами України, про це варто повідомити роботодавця, який має це зазначити у наказі чи письмовому трудовому договорі.
Якщо умови договору не регулюють забезпечення працівника необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами або засобами захисту інформації, то цей обов’язок покладається на роботодавця.
При наданні дистанційному працівнику обладнання для роботи необхідно заздалегідь подбати про можливість стягнення коштів за його втрату чи пошкодження. У наказі про запровадження дистанційної роботи або у письмовому трудовому договорі треба вказати, яке обладнання роботодавець передає працівникові для роботи, а також про те, що працівник несе повну матеріальну відповідальність за нього. Передати обладнання можна, наприклад, за актом приймання-передавання матеріальних цінностей.
Якщо працівник самостійно забезпечує себе необхідним обладнанням, то він/вона має право на компенсацію витрат, які були ним понесені, за умови, що порядок, умови та строки такої компенсації були зазначені в договорі.
Законом не передбачено автоматичного контролю за дистанційними працівниками. Про це роботодавець має подбати самостійно, прописавши умови в договорі або наказі. Основні вимоги можуть включати:
Окрім переваг, віддалена робота передбачає певні ризики для роботодавця, зокрема:
Існує декілька способів, як роботодавець може мінімізувати ці ризики. Більшість потенційних труднощів можна вирішити запровадженням:
На основі ст. 14 Закону України №2694-XII від 14.10.1992 «Про охорону праці», при виконанні роботи за трудовим договором про дистанційну роботу працівник самостійно несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному робочому місці.
Але роботодавець зобов’язаний систематично проводити інструктаж працівника з охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання працівником обладнання роботодавця. Також роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання. Таким чином, обов’язки роботодавця із забезпечення охорони праці дистанційним працівникам обмежуються проведенням інструктажів та передачею обладнання в належному стані.
Щоб максимально оптимізувати всі процеси, пов’язані з організацією віддаленої роботи, варто звернутися до надійного та досвідченого аутсорсингового партнера. Аутсорсингова компанія може:
запровадити технологічні рішення для ефективної комунікації та контролю робочого процесу
розробити необхідну документацію, яка буде відповідати законодавчим вимогам
надати надійні та безпечні системи для обміну даними
підтримати роботодавця в адаптації працівників до віддаленої роботи
Віддалена робота може мати надзвичайно позитивний вплив на функціонування і розвиток компанії. Однак, при її організації варто пам’ятати про потенційні труднощі і подбати про їх вирішення заздалегідь.
Фахівці в Аккейс Україна мають багатий досвід і експертизу, завдяки яким вони можуть надати всебічну підтримку вашому бізнесу. Делегуйте адміністративно-організаційні питання і зосередьтеся на стратегічному розвитку компанії.
1 січня 2023 року було оновлено ст. 22 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на основі якої сумісників позбавили права на оплату лікарняних за рахунок Пенсійного фонду України (ПФУ). Після двох років перерви оплата лікарняних сумісникам повертається. Нижче ми розглянемо, які саме зміни відбуваються і що це означає для роботодавців.
Закон України №4158-IX від 18.12.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» відновлює право сумісників на отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Зміни набувають чинності з 4 квітня 2025 року. До цієї дати оплата лікарняних сумісникам має здійснюватися за старими правилами – оплата лікарняного за рахунок ПФУ проводиться лише за одним з місць роботи – основним або за сумісництвом.
Право застрахованої особи на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності реалізувалося за основним місцем роботи. Отримати виплату лікарняних за сумісництвом працівник міг лише у разі відсутності такої допомоги за основним робочим місцем. Якщо працівник мав декілька робочих місць за сумісництвом, отримати допомогу можна було лише за одним із них. Окрім того, працівник повинен був надати роботодавцю вмотивоване рішення про відмову у призначенні страхових виплат за основним місцем роботи.
З 4 квітня 2025 року оплата лікарняних здійснюється як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Це правило поширюється і на випадки тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З 4 квітня 2025 року набули чинності зміни, передбачені Законом №4158, яким оновлено абзац 3 ч. 3 ст. 36 Закону № 1105. Згідно з новою редакцією, у разі настання страхового випадку (зокрема, нещасного випадку на виробництві) на одному з місць роботи, застрахована особа має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% також за іншими місцями роботи.
Це стосується випадків, коли особа перебуває у трудових відносинах з кількома роботодавцями або одночасно здійснює підприємницьку діяльність та працює за трудовим договором. Допомога виплачується навіть за тими місцями роботи, де страховий випадок безпосередньо не настав. У разі, якщо страховий випадок підтверджено паперовим листком непрацездатності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом є копія цього листка. Копія має бути засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.
Кадрові фахівці наразі повинні перевіряти та обробляти документи з усіх робочих місць працівника. Виникає потреба в ефективній та систематичній взаємодії між роботодавцями, і збільшується навантаження на кадрові відділи компаній.
Відділ бухгалтерії має також враховувати виплати по лікарняних на додаткових місцях роботи. Ця адаптація може вимагати змін у програмному забезпеченні, шаблонах нарахувань тощо.
Якщо компанія не здійснить належну виплату або зробить це з порушенням строків, можливі фінансові санкції та трудові спори.
Необхідно оновити інструкції для кадрів та бухгалтерії щодо обробки документів про тимчасову непрацездатність сумісників і взаємодії з працівниками та іншими компаніями.
Залучення аутсорсингового партнера для підтримки кадрового адміністрування або розрахунку заробітної плати може бути одним з найефективніших рішень для бізнесу.
Аутсорсинговий партнер, як, наприклад, Аккейс, може:
Бізнес може делегувати адміністративні завдання, щоб оплата лікарняних за новими правилами була максимально легкою та ефективною і не створювала зайвого навантаження на внутрішні кадрові та фінансові команди. В Аккейс Україна ми завжди готові допомогти.
Незважаючи на війну, яка триває вже четвертий рік, Україна невпинно розвивається і прямує в напрямку розвинутих європейських країн. Бізнес-середовище також не стоїть на місці – співпраця з партнерськими країнами та вихід іноземних компаній на український ринок сприяють залученню іноземних інвестицій та спеціалістів. Велике значення також має співпраця та обмін досвідом у військовій сфері та надходження гуманітарної допомоги з-за кордону. Саме тому питання працевлаштування іноземців в Україні є надзвичайно актуальним.
В цій статті ми розглянемо усе, що потрібно знати про працевлаштування іноземців:
Залучення іноземних фахівців має низку переваг для компаній, які працюють в Україні:
Оскільки процес працевлаштування іноземців в Україні є комплексним, компанії часто стикаються з певними труднощами. Наприклад:
В українському законодавстві є декілька правових норм, які регулюють процес працевлаштування іноземців, зокрема:
Також 15 жовтня 2022 року набрав чинності Закон № 2623-IX, що змінив правила працевлаштування іноземців в Україні. Зокрема, оновлено статтю 42-1 Закону «Про зайнятість населення» та скасовано вимогу щодо мінімальної зарплати для іноземців. Раніше дозвіл на роботу видавали за умови виплати іноземцям (окрім окремих категорій) не менше ніж 10 мінімальних зарплат. Наразі зарплата іноземців має бути не нижчою за мінімальну, як і для громадян України.
Для того, щоб працевлаштувати іноземця, роботодавець має забезпечити дозвіл, який надає іноземцю офіційний доступ до ринку праці в Україні.
В процесі оформлення працевлаштування іноземця роботодавець має мати на увазі, що:
Дозвіл на працевлаштування іноземців видають територіальні органи Державної служби зайнятості або центри надання адміністративних послуг. Роботодавець може звернутися до цих органів особисто, через електронний кабінет на веб-сайті центру зайнятості або поштою з описом вкладення.
Прийняття рішення про видачу дозволу в більшості випадків триває 7 днів. Строки розгляду заяв продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування громадянина держави, яка становить загрозу державному суверенітету та іншим національним інтересам України. Дозвіл може бути отриманий на термін до 3 років, залежно від категорії іноземного працівника.
Є певні категорії іноземців, для яких отримання дозволу є необхідним. До них відносяться:
Також є особливі категорії осіб, для яких дозвіл на працевлаштування іноземців не потрібен. До них відносяться:
Порядок працевлаштування іноземців має свої особливості. За його правильність та успіх несе відповідальність саме роботодавець. Тому, щоб уникнути можливих труднощів, важливо дотримуватися певних дій та вимог до порядку оформлення дозволу.
Першим кроком є подання заяви за формою, встановленою постановою КМУ №68 від 24.02.2023. У цій заяві роботодавець підтверджує, що посада, на якій буде працювати іноземець, відповідно до законів України не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. Окрім заяви, роботодавець має додати ще певний пакет документів та здійснити оплату збору для оформлення дозволу.
Трудовий договір з іноземцем укладається вже після отримання дозволу. Роботодавець має подати його завірену копію до центру зайнятості не пізніше ніж через 10 календарних днів після підписання. У разі невиконання цього обов’язку у встановлений термін – дозвіл буде скасовано.
Працевлаштування іноземців без дозволу є порушенням законодавства про працю, що передбачає відповідальність у вигляді штрафу.
Процес підготовки документації та отримання дозволу на працевлаштування іноземців вимагає від роботодавця багато часу і ресурсів. Особливо це стосується міжнародних компаній, які можуть приймати на роботу одразу декілька нових працівників. Щоб дотриматися вимог законодавства, правильно оформити необхідну документацію і без зайвих зусиль розширити команду, варто звернутися до надійного аутсорсингового партнера, як, наприклад, Аккейс.
Іноземний працівник може стати важливим і цінним елементом для процвітання і успішного розвитку компанії. При дотриманні усіх вимог процес його працевлаштування може бути легким та приємним. Делегуйте це завдання справжнім фахівцям, щоб зосередитися на ефективній адаптації нових членів команди.
Точний та ефективний облік заробітної плати в Україні є критично важливим через суворе державне регулювання, високий рівень податкових і соціальних зобов’язань, а також часті зміни в законодавстві. Помилки в процесі нарахування заробітної плати або несвоєчасні виплати можуть призвести до штрафів, репутаційних ризиків і навіть судових позовів.
Україна має складну податкову систему та високий рівень бюрократії, що ускладнює процес обліку заробітної плати. Крім того, значна частина бізнесів працює з гнучкими формами зайнятості (ЦПХ, ФОП, гіг-контракти), що впливає на особливості розрахунку. Часті зміни в законодавстві вимагають постійного моніторингу та адаптації процесів.
В цій статті ви дізнаєтеся про:
В Україні є декілька основних нормативних актів, які регулюють облік заробітної плати, зокрема:
Законодавство про оплату праці в Україні постійно оновлюється. Однак є кілька важливих останніх змін, про які варто знати бізнесу. До таких змін відносяться:
Складові обліку заробітної плати: структура зарплати в Україні та відрахування
Чітке розуміння структури заробітної плати в Україні має вирішальне значення для ефективного обліку заробітної плати та забезпечення дотримання місцевого законодавства. Заробітна плата в Україні, як правило, складається з основної ставки, додаткових компонентів та обов’язкових відрахувань.
Заробітна плата розраховується на умовах і в розмірах, визначених трудовим договором, на підставі табеля обліку робочого часу та відвідуваності.
Заробітна плата брутто включає:
Обов’язкові утримання із зарплати співробітників включають:
Обов’язкові нарахування включають:
Окрім звичайного правового режиму, з 8 лютого 2022 року в Україні діє спеціальний правовий режим Дія City, розроблений для IT-сфери та креативних індустрій. Його особливості включають:
Облік заробітної плати в Україні передбачає дотримання суворих законодавчих вимог, встановлених термінів і виконання зобов’язань щодо звітності.
Зарплата повинна виплачуватися щонайменше двічі на місяць, не рідше ніж кожні 16 днів. Також існують граничні строки для виплати зарплати: не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно, виплати за першу половину мають бути здійснені не пізніше 22 числа, а за другу половину місяця — не пізніше 7 числа наступного місяця.
Інформація, яка повинна міститися в розрахунковому листі:
Компанії зобов’язані щомісячно подавати Об’єднану звітність з ЄСВ, ПДФО та військового збору, в якій відображаються персоніфіковані дані з сум нарахованого доходу фізичних осіб, утриманих податків (ПДФО і військового збору) та нарахувань (ЄСВ). Крім того, щомісячно і щоквартально подаються статистичні звіти по заробітній платі згідно з переліком, визначеним Статистичною службою для даного підприємства на кожний поточний рік.
Розрахунок заробітної плати передбачає обробку персональних даних працівників, тому компанії зобов’язані дотримуватися наступних вимог:
В обліку заробітної плати іноземні компанії стикаються з низкою проблем: часті зміни в законодавстві, неоднозначні або суперечливі нормативні акти, а також суворість вимог до податкової звітності.
Найпоширеніші комплаєнс-ризики, пов’язані з помилками або затримками у виплаті заробітної плати в Україні, включають фінансові штрафи, блокування рахунків та потенційні судові позови.
Штрафи за недотримання законодавства про оплату праці в Україні можуть бути значними і здебільшого залежать від кількості та серйозності порушень.
Наприклад, штрафи за порушення трудового законодавства становлять від 1 до 30 мінімальних заробітних плат (наразі від 8 000 до 240 000 грн). Штрафи в межах адміністративної відповідальності керівників можуть становити від 30 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі від 510 до 34 000 грн). У разі значних порушень підприємство може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
За всі порушення Податкового кодексу України передбачено три види відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансові штрафи можуть становити до 75% від суми несплачених податків. Адміністративні штрафи становлять від 5 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі від 85 до 340 грн). У разі серйозних порушень настає кримінальна відповідальність.
Аутсорсинг розрахунку заробітної плати в Україні надає компаніям ефективний спосіб оптимізації операцій, скорочення витрат і забезпечення відповідності складним місцевим нормативним вимогам.
Існує кілька переваг аутсорсингу розрахунку заробітної плати, про які варто пам’ятати компаніям, що працюють в Україні.
Аутсорсингові компанії забезпечують дотримання українського законодавства, актуалізацію змін у нормативних актах та точність у розрахунках.
Для компаній-резидентів Дія City аутсорсинг payroll-послуг особливо актуальний, оскільки режим передбачає специфічну податкову модель. Payroll-провайдери допомагають правильно розраховувати виплати гіг-контракторам, дотримуватися норм податкового обліку та уникати помилок у звітності.
Обираючи постачальника послуг з розрахунку заробітної плати в Україні, компаніям варто звернути увагу на партнера, який має:
Знання законодавства про оплату праці має вирішальне значення для компаній, що працюють в Україні, оскільки недотримання законодавчих вимог може призвести до серйозних фінансових та юридичних наслідків.
Найкращий і найнадійніший спосіб як забезпечити точний та ефективний облік заробітної плати в Україні та дотриматися законодавства – це партнерство з аутсорсинговою компанією, такою як Аккейс. Фахівці з аутсорсингу заробітної плати мають великий досвід, знання місцевого ринку та інструменти, необхідні для бездоганного обліку заробітної плати.
Компаніям також важливо відстежувати всі зміни в законодавстві та регулярно оновлювати свої знання про процес нарахування заробітної плати в Україні. Крім того, використання автоматизованих систем та порталів самообслуговування значно знижує ймовірність помилок при розрахунку заробітної плати. Місцеві експерти можуть допомогти компаніям адаптуватися до правових норм, уникнути помилок, впоратися з податковими зобов’язаннями та оптимізувати внутрішні процеси для підвищення ефективності. Це дозволить полегшити адміністративні завдання і зосередитися на стратегічному зростанні.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження має удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики, такі як втрата чи пошкодження документів. За Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (від 05.02.2021 р. № 1217-IX), перехід трудових книжок до нового формату має відбутися до 10 червня 2026 року.
Кінцевий варіант електронної трудової книжки буде сформований після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та внесення цих даних до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Після цього паперова версія трудової книжки буде непотрібна і може зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією. Оцифрована трудова книжка зберігається в особистому кабінеті на Порталі електронних послуг України ПФУ, увійти до якого можназа допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або Bank ID.
В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004 року. Якщо трудова діяльність почалася раніше, то додати інформацію про це потрібно особисто, надіславши скановані копії документів.
На порталі страховий стаж розраховується з 1 січня 2004 року, що пов’язано з ухваленням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який запровадив поняття «страховий стаж». До цього стаж вважався трудовим.
Зарахування стажу до 01.01.2004 здійснюється на підставі записів у трудовій книжці та інших документів.
Завантажити відомості про трудову діяльність може роботодавець або працівник в особистому кабінеті на порталі.
Для успішного завантаження даних до електронної трудової книжки необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки та відповідних документів, які містять записи з оригіналів трудової книжки або інших документів, що підтверджують стаж.
Скановані копії всіх заповнених сторінок трудової книжки подаються у хронологічному порядку та мають відповідати певним вимогам.
Для правильного розрахунку стажу до електронної трудової книжки потрібно завантажити всі документи, які можуть мати вплив на розрахунок. Наприклад, документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи. Після отримання сканованих копій фахівці територіальних органів ПФУ звірять їх із даними в Реєстрі застрахованих осіб і оцифрують те, що бракуватиме.
Перед подачею трудової книжки на оцифрування слід перевірити правильність її оформлення, а також звернути увагу на наявність потрібних записів у розділі «Відомості про роботу».
Працівник може також самостійно завантажити дані до електронної трудової книжки. Це можна зробити в особистому кабінеті на порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Ми можемо вам допомогти! Наш досвід, знання місцевого законодавства та платформ допоможуть заощадити ваш час і ресурси, а також уникнути можливих помилок і труднощів.
Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (від 26.02.2025 № 4196-IX) скасовує Господарський кодекс і вносить зміни до Цивільного кодексу. Нижче ми розглянемо всі законодавчі новинки та їхній вплив на бізнес-середовище в Україні.
Закон набирає чинності з 28 серпня 2025 року. Комунальні підприємства та територіальні громади матимуть три роки, щоб пристосуватися.
За цей час всі державні та комунальні підприємства мають змінити організаційно-правову форму на акціонерне товариство (АТ) або товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
Те ж саме стосується приватних та іноземних підприємств, що означає необхідність перереєстрації вже існуючих бізнесів.
Всі правові аспекти бізнесу регулюватимуться лише Цивільним кодексом та спеціальними законами. Це усуває можливі конфлікти в законодавстві, таким чином зменшуючи правову невизначеність. Що це означає для бізнесу? Підприємства мають адаптувати всі внутрішні процеси та документацію відповідно до нових законодавчих вимог.
Забороняється створення нових юридичних осіб у таких формах:
Оскільки створення і діяльність приватних підприємств (ПП) та іноземних підприємств (ІП) буде неможливим, це суттєво вплине на процес створення і організації нових компаній на українському ринку.
Продаж і управління майном підприємств, де державі належить понад 50% акцій, здійснюватимуться через систему “Прозоро.Продажі“, що забезпечить кращий нагляд за процесами та мінімізує корупційні ризики. Таким чином, бізнес матиме більш відкритий доступ до державних активів.
Державні підприємства будуть зобов’язані публікувати фінансові звіти, що сприятиме прозорості управління і покращить контроль у державному секторі. Однак нові численні вимоги до подання звітності можуть стати справжнім викликом для підприємств, оскільки потребуватимуть додаткових ресурсів на ведення бухгалтерського обліку та аудит.
Нові законодавчі зміни докорінно змінюють ситуацію для всіх – як існуючих компаній, так і тих, які планують вихід на український ринок. Зміни в законодавстві потребують вимагають від бізнесу швидкої реакції. Наші експерти допоможуть вам адаптуватися та забезпечити безперервність роботи відповідно до нових вимог.
Процес впровадження важливих змін у податковому законодавстві в Україні розпочався вже у 2024 році. Проте в новому році передбачається кілька нововведень, які суттєво вплинуть на бізнес-середовище в Україні. Нижче ми розглянемо основні зміни та поправки для конкретних сфер оподаткування та пояснимо, як вони вплинуть на бізнес і фізичних осіб в окремих галузях.
Ставку податку на прибуток підприємств було змінено з 18% до 25% для фінансових установ (крім страховиків).
На 2024 рік для банків встановлено вищу ставку бази оподаткування податком на прибуток – 50% замість 25% (включаючи оподаткування авансових внесків при виплаті дивідендів).
Банкам заборонено включати податкові збитки минулих років у зменшення бази оподаткування у 2024 році, з правом робити це, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного погашення.
Запроваджено авансові внески з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб для платників податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Скасовано режим звільнення від сплати податку на прибуток підприємств у літакобудуванні.
Нижній поріг володіння корпоративними правами кожною фізичною особою в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності збільшено з 20% до 25%.
Штраф за неповідомлення про участь у міжнародній групі компаній збільшено вдвічі: 100 розмірів мінімальної заробітної плати (раніше 50), що становитиме 302 800 грн у 2025 році.
Штраф за несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній зменшено вдвічі: одна мінімальна заробітна плата (8000 грн) за кожен календарний день прострочення, але не більше 50 розмірів мінімальної заробітної плати (раніше 100).
Штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій у звіті (при поданні уточнюючого звіту) становить одну мінімальну заробітну плату (8 000 грн) за кожен день прострочення. Однак загальна сума штрафу не може перевищувати 300 розмірів мінімальної заробітної плати або 0,5% від суми незадекларованих контрольованих операцій, залежно від того, яка з цих сум є меншою.
Скориговано штрафні санкції за неподання звіту про контрольовані іноземні компанії під час воєнного стану. За порушення з 1 січня 2022 року штрафні санкції не застосовуватимуться, якщо контролюючий суб’єкт виконає свої обов’язки зі звітування протягом шести місяців після завершення воєнного стану.
З 1 січня 2025 року податкові агенти зобов’язані подавати щомісячний звіт про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого соціального внеску. Раніше подача таких звітів була щоквартальною.
Для фізичних осіб-підприємців ставка військового збору для 1-ї, 2-ї та 4-ї груп становитиме 10% від мінімальної заробітної плати. Третя група сплачуватиме 1% від доходу, визначеного відповідно до Податкового кодексу.
Для фізичних осіб-підприємців, які не є платниками єдиного податку, ставка військового збору з 1 січня 2025 року становитиме 5% від оподатковуваного доходу.
Для фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2025 році відновлено обов’язок сплачувати соціальні внески.
Підвищено верхній поріг/базу для нарахування соціальних внесків.
Для фізичних осіб, які отримують доходи, що підлягають річному декларуванню, передбачені особливі правила.
Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваного доходу за звітний 2024 рік разом з остаточним розрахунком податкових зобов’язань буде розраховуватися за ставкою військового збору в розмірі 1,5%.
Ставка військового збору у розмірі 5% застосовуватиметься до доходів, відображених у річних податкових деклараціях з 1 січня 2025 року.
Дохід від операцій з майном або вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню та отриманий платником податку після 1 грудня 2024 року, оподатковуватиметься за ставкою військового збору 5% незалежно від того, чи включений такий дохід до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.
З 2025 року скасовуються наступні звільнення від оподаткування ПДВ:
Звільнення від сплати земельного податку для суб’єктів літакобудування було скасовано для певних видів земельних ділянок.
Розберіться з усіма податковими зобов’язаннями за допомогою наших експертів, які мають великий досвід і завжди на крок попереду ваших потреб!
30 січня 2025 року зміни до Закону № 65/2022 Зб. і пов’язаних актів, що стосуються повномасштабного вторгнення в Україні, було подано на підпис Президенту Чеської Республіки. На підставі цього закону іноземцям надається особливий захист і вільний доступ до ринку праці. Завдяки цій поправці тимчасовий захист знову буде продовжено до 31 березня 2026 року.
Особи, які поїхали з України у зв’язку з повномасштабним вторгненням, наразі можуть перебувати в Чехії на підставі різних видів дозволу на проживання. Крім звичайних видів дозволу на проживання, таких як трудова карта, велика кількість громадян України проживає в Чехії на підставі:
Будь ласка, зверніть увагу, що, за деякими винятками, неможливо подати заяву на інший вид дозволу на проживання від початку повномасштабного вторгнення. Єдиним винятком є заяви, на які поширюється Постанова Уряду № 308/2022 Sb. Згідно з цією постановою, можна звернутися до посольства в Україні, наприклад, щоб отримати блакитну картку або дозвіл на проживання з метою навчання.
Посольства в Україні також наразі приймають заявки на отримання трудової карти, але лише для програм, затверджених урядом (наприклад, програма для кваліфікованих працівників, програма для ключових спеціалістів та науковців тощо).
Детальніше про умови участі в програмі економічної міграції можна дізнатися за посиланням.
Тимчасовий захист буде знову продовжено шляхом надання нової візи. Роботодавець має знати, що з огляду на те, що технічно неможливо продовжити тимчасовий захист протягом одного дня, для іноземця процес знову відбуватиметься у два етапи: онлайн реєстрація та особистий візит працівника у Міністерство внутрішніх справ.
Онлайн-реєстрація відбуватиметься на сайті Міністерства внутрішніх справ до 15 березня 2025 року.
Самою реєстрацією тимчасовий захист буде продовжено до 30 вересня 2025 року. Реєстрацію потрібно завершити, записавшись на візит до МВС, на якому має бути присутній іноземець.
Роботодавець може нагадати іноземцю, що під час реєстрації також потрібно заповнити дані про родину. Зокрема, необхідно заповнити дані про чоловіка або дружину, та дітей віком до 18 років, які також мають тимчасовий захист.
Після онлайн-реєстрації іноземець має прибути на заброньовану дату в Міністерство внутрішніх справ, щоб отримати нову візу. Це необхідно зробити до 30 вересня 2025 року. Під час візиту з собою необхідно мати наступні документи:
Нова віза діятиме до 31 березня 2026 року.
Власникам візи з метою толерантності у зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україні візи будуть знову автоматично продовжені до 31 березня 2026 року. Їм не потрібно вживати жодних подальших дій.
Однак, щоб уникнути неузгодженості та невизначеності під час спілкування з державними органами, ми рекомендуємо українцям, що проживають в Чеській Республіці на підставі даної візи, подати заяву на отримання нової візи з оновленою датою дії. Для цього потрібен візит до Міністерства внутрішніх справ.
Нагадаємо, що роботодавець іноземця зобов’язаний, крім іншого, зберігати копію документів, що підтверджують право працівника на проживання. Тому роботодавець повинен дбати про те, щоб працівники, які мають тимчасовий захист, належним чином і вчасно подали заяву на його продовження.
Роботодавцям рекомендується переконатися, що їхні працівники вчасно зареєструвалися, а потім відвідали Міністерство для оформлення візи. Реєстрація буде підтримуватися сертифікатом у форматі .pdf, який можна завантажити з порталу Міністерства.
Власники тимчасового захисту мають вільний доступ до ринку праці, тому їм не потрібно мати справу з дозволами на роботу (на відміну, наприклад, від власників толерантної візи).
Окрім питань, пов’язаних із продовженням дозволу на проживання, будь ласка, зверніть увагу, що іноземець зобов’язаний повідомляти Міністерство про будь-які значні зміни, які його стосуються. Це може бути, наприклад, зміна адреси проживання, прізвища, сімейного стану або проїзного документа (закордонного паспорта). Для цього іноземець може використати спеціальний бланк на вебсайті МВС. Заповнений бланк та інші необхідні документи передаються особисто поштою або через коробку даних.
Іноземці також повинні мати на увазі, що їх можуть стосуватися такі зобов’язання, як оплата комунальних послуг або медичне страхування.
Наші колеги з Аккейс Чехія готові допомогти Вам з працевлаштуванням біженців з України! Ви можете зв’язатися з ними за наведеними нижче контактами.
Вільний вхід на ринок праці означає, що громадяни України та члени їх сімей, які відповідають нижчепереліченим умовам, можуть працювати в Чеській Республіці без будь-яких формальних обмежень, тобто без необхідності попереднього отримання дозволу на роботу або подання роботодавцем заздалегідь анкети на вакансію.
Громадяни України та члени їх сімей можуть перебувати у трудових відносинах, а також працювати на підставі деяких договорів про виконання робіт поза трудовими відносинами. Звичайно, мають застосовуватись стандартні законодавчі умови, які зокрема стосуються мінімальної та гарантованої заробітної плати, тривалості та графіка робочого часу тощо.
Ні. вільний вхід на ринок праці надається лише тим громадянам України, що в’їхали до Чеської Республіки у зв’язку з воєнним конфліктом в Україні і яким надано так званий тимчасовий захист (попередня спеціальна довгострокова віза). Це відзначається в паспорті іноземця ярликом або штампом.
Отже, вільний вхід на ринок праці не поширюється на громадян України, які проживають в Чехії на підставі іншого виду проживання (наприклад, прибули до Чеської Республіки ще до воєнного конфлікту в Україні, за винятком осіб, у яких короткострокова шенгенська віза не може бути продовжена) або ті, кому не надано тимчасовий захист в Чехії, але в іншій країні.
До набрання чинності вищезгаданим законом українським біженцям надавалась так звана спеціальна довгострокова віза. Відповідно до чинності закону, надається лише так звана «віза з метою тимчасового захисту». Проте, за інформацією МВС, особи, яким до набрання чинності закону була видана спеціальна довгострокова віза, автоматично, без будь-яких подальших кроків, переходять до системи тимчасового захисту. Таким чином, нічого робити або звертатися за тимчасовим захистом не потрібно, достатньо пред’явити попередню візову позначку або візовий штамп.
Для отримання тимчасового захисту необхідно особисто оформити подання в один із районних Центрів допомоги Україні – перелік цих центрів за окремими районами можна знайти ТУТ. До районних Центрів допомоги Україні на тимчасовий захист звертаються:
Рекомендуємо громадянам України, які не відповідають вищезазначеним умовам, самостійно вирішувати свою ситуацію в Департаменті притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ (контактні пункти ТУТ).
Безкоштовний в’їзд за законом надається лише тимчасово, наразі він діє до 31 березня 2023 року. Якщо громадяни України виявлять бажання проживати та працювати в Чеській Республіці навіть після цієї дати, їм доведеться вчасно отримати необхідний дозвіл.
Звичайно, не можна виключати того, що ефективність пільг буде збільшуватися в міру розвитку ситуації.
Обмеження чинності закону не означає, що трудовий договір або угода повинні бути укладені на певний строк. На нашу думку, договір також може бути укладений на невизначений термін.
По-перше, роботодавець має обов’язок інформування Центру працевлаштування в день початку роботи працівника (не пізніше першого дня, коли працівник починає працювати), коли відбулися зміни в наданих персональних даних працівника та коли трудові відносини припиняються (у цих двох випадках не пізніше 10 днів після настання обставин).
Крім того, роботодавець зобов’язаний зберігати свідчення про працівників-іноземців у межах, передбачених Законом про зайнятість, та зобов’язаний зберігати копії документів, що підтверджують право перебування іноземця в Чеській Республіці.
Так, обов’язкова реєстрація все ще діє і виконується у відділі проживання іноземців Департаменту поліції з питань іноземців. Нинішній термін реєстрації подовжено кризовим заходом до 30 днів.
У разі поселення в готелях чи інших закладах розміщення, це зобов’язання має виконувати житлодавець, проте ми радимо перевірити, чи було виконано це зобов’язання.
Ні, кожна держава – член ЄС встановлює власні правила, що стосуються біженців. Дозвіл на роботу, виданий в Чеській Республіці, поширюється виключно на роботу в Чеській Республіці.
Ми готові допомагати з працевлаштуванням біженців з України, не соромтеся звертатись до нас.
25 серпня 2022 року був 183-м днем збройного конфлікту, який триває на території України. Таким чином, це 183-й день для біженців, які почали прибувати до Польщі з перших днів даного конфлікту. З цього моменту особа, яка проживає в країні, підлягає абсолютній податковій відповідальності в країні проживання. Це випливає з міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, зокрема конвенції між Польщею та Україною.
Відповідно до Закону про ПДФО Польщі, податковий резидент Польщі – це особа, яка:
Для набуття зобов’язань розраховуватися з польськими податковими органами за свої доходи, достатньо виконати одну з вищезазначених умов. Для деяких біженців перший пункт, що стосується центру життєвих інтересів, вдалося виконати вже в перший день перебування в Польщі. А саме, відповідно до редакції Закону про ПДФО, яка була доповнена Законом про допомогу громадянам України, біженці можуть подавати письмові заяви про те, що вони переміщують центр своїх життєвих інтересів до Польщі. Формально це можна було б зробити з 15 квітня 2022 року, однак нове положення має ретроактивну силу з першого дня війни, тобто з 24 лютого 2022 року.
Слід зазначити, що якщо особа, яка має на це право, до цього часу не подала вищезазначену декларацію, то вона повинна вперше сплатити польський прибутковий податок до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було перевищено 183 дні. За умови перебування в Польщі понад 183 дні аванс ПДФО з доходу, отриманого з початку року, має бути сплачений до 20 вересня 2022 року.
Простий механізм діє при працевлаштуванні біженця польським роботодавцем. Із заробітної плати стягуються авансові виплати польського ПДФО. В іншому становищі перебувають українці, які, перебуваючи в Польщі, все ще працюють дистанційно у роботодавців, які знаходяться в Україні або в іншій країні, і винагороду яких не виплачує постійне представництво роботодавця в Польщі. Після перевищення 183 днів перебування вони будуть зобов’язані сплачувати прибутковий податок у Польщі. Уся винагорода, отримана за виконану роботу з території Республіки Польща, оподатковується. Ситуація ускладнюється тим, що українські роботодавці сплачують авансовий податок на доходи таких осіб в Україні. Якщо вони продовжуватимуть це робити, поки їхні працівники перебувають у Польщі, на практиці такі особи сплачуватимуть податки двічі в обох країнах. З огляду на конкретні обставини немає впевненості, що такі особи зможуть розраховувати на відшкодування сплаченого податку українським податковим органам (це випливає зі змісту польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування).
Незалежно від того, чи заявляє особа, яка працює дистанційно у іноземного роботодавця, про наявність центру життя (наприклад, чоловіка/жінку, домівку) на території України та чи планує повернутися на батьківщину після війни, факт перебування на території Республіки Польщі протягом понад 183 днів у податковому році стає вирішальним. Це прямо визначено статтею 15 польсько-українського ДДТ. Умови, які повинні бути виконані сукупно для того, щоб особа, яка є резидентом України та отримує винагороду від оплачуваної роботи, виконаної в Польщі, могла оподатковувати свій дохід лише в Україні, є наступні:
Найближчі тижні стануть періодом посиленого експертного аналізу оподаткування доходів тих, хто оселився в Польщі після початку війни в Україні. Ми будемо інформувати вас про можливі законодавчі зміни в цій сфері, в тому числі про передбачені пільги для українців, які знаходяться за межами батьківщини.
Про Accace
АККЕЙС Україна – це Ваш надійний та ініціативний партнер з надання консалтингових та аутсорсингових послуг. Ми дбаємо про потреби Вашого бізнесу і знаходимо комплексні рішення для Ваших запитів. Завдяки інноваційним технологіям та ретельному підходу наші клієнти отримують всебічну підтримку від партнера, який ставиться до їхніх справ, як до власних. В нашій команді є більш ніж 800 експертів та близько 2 000 клієнтів, які нам довіряють. Завдяки цьому, ми маємо багатий досвід, який допоможе забезпечити ефективну діяльність та зростання Вашого бізнесу на місцевому та міжнародному рівні.
Про Accace Circle
АККЕЙС працює на міжнародному рівні як Accace Circle – бізнес-спільнота, яка об’єднує однодумців та досвідчених аутсорсингових професіоналів, які надають якісні послуги з високим рівнем обслуговування, долаючи межі у цій сфері. Accace Circle охоплює понад 60 локацій та об’єднує більш ніж 7 000 професіоналів. Ми підтримуємо більш ніж 80 000 клієнтів з різних галузей, переважно середніх за розміром та міжнародних компаній зі списку Fortune 500, та обробляємо щонайменше 800 000 розрахункових листів в усьому світі.
