Минулого тижня я перебував в нашому київському офісі Ассасе. Головною метою мого візиту було побачити теперішню ситуацію в Україні на власні очі та вирішити, як продовжувати ведення діяльності компанії в непростих умовах, що нині склалися. Я вирішив не розраховувати лише на інформацію, що подається в засобах масової інформації, а особисто вивчити ситуацію, побачити середовище та сформулювати свою власну думку з побаченого. Майже так само, як і всі інші, наша компанія зазнала негативного впливу у зв’язку із значним погіршення економічної ситуації в Україні, і значна кількість наших клієнтів залишають український ринок. Питання полягає в тому, як рухатися далі в таких умовах? І чи взагалі можливо далі просуватися вперед? Я сподівався, що зустрівшись особисто з нашими клієнтами, колегами та бізнес партнерами, зможу зрозуміти для себе, як вирішувати ці непрості питання.
Коли я повідомив родині, що збираюся летіти в Україну, моя донька не могла стримати сліз; «Таточку, не їдь туди, вони тебе вб’ють!» . Важко було пояснити дитині, що не потрібно боятися, беручи до уваги те, що вона щодня чує в новинах про людей, що гинуть в Україні через бойові дії. Тож якою була моя подорож, та які відповіді вдалося віднайти на питання, що мене турбують?
Наш літак, яким ми летіли з Відня, був майже порожній – приблизно 19 людей на борту та екіпаж. Раніше ці рейси були переповнені…Ми приземлилися в аеропорту Бориспіль в новенькому терміналі, що був майже безлюдним.
Київ сам по собі фактично не змінився. Пустий літак та майже порожній аеропорт були єдиними ознаками того, що щось в країні не так. Місто світилося неоновими вогнями, і важко було здогадатися, що зараз насправді відбувається в Україні.
Однак в розмові з людьми вже можна було відчути різницю. Їх настрій пониклий – майже кожен втратив когось у конфлікті, що відбувається на сході країни, – родичів, друзів чи знайомих. Через знецінення гривні відбувається стрімке зростання цін та зменшується вартість заробітної плати, і кожен українець відчуває це на собі.
По суті, ситуація в Україні швидко не зміниться на краще, і в найближчому майбутньому не слід чекати значних покращень. Навіть якщо вдасться цього року припинити вогонь, відроджувати економіку доведеться не один рік. Як насправді відбуватимуться подальші події, і скільки часу знадобиться, щоб почати відновлення, важко прогнозувати.
Здавалося б, що за більш як 20 років управління міжнародною компанією, де за цей час багато разів доводилося мати справу з вирішенням культурних та юридичних відмінностей, можна підготувати себе до такої ситуації. Однак, насправді ти ніколи не можеш уявити, як важко бути свідком всіх бід, через які проходить бізнес середовище, а також ту невизначеність, яку переживає населення, що працює в Україні. Тим не менше, люди продовжують жити, призвичаюючись до нових умов, що має робити і наша компанія.
Добре, що ж ми маємо робити з нашою господарською діяльністю в Україні в нинішніх умовах?
Багато компаній вирішили припинити свою діяльність на території України та почали процес ліквідації. На сьогоднішній день ліквідація підприємств є найбільш прибутковим видом діяльності нашої компанії в Україні. Однак ліквідація підприємства досить тривалий процес.
У той же час наразі в Україні знайдеться чимало компаній, які пропонують особливу послугу – вони готові купити ваше підприємство, змінити назву та керівника і продовжувати «підтримувати життєдіяльність» вашої компанії. Ця послуга обходиться значно дешевше, ніж повна ліквідація, але що зазвичай мається на увазі під «підтримувати життєдіяльність»? Призначити директором підприємства когось з вулиці (нерідко це просто людина, що навіть не має прописки), припинити виконання податкових та юридичних зобов’язань компанії, і нехай вона собі доживає віку. Випадки такої «ліквідації» почали все більше цікавити контролюючі органи України, і вони стали більш ретельно досліджувати ринок. Не думаю, що серйозний власник, або ж рада директорів захочуть такої перспективи для своєї дочірньої компанії в Україні з непередбачуваними ризиками та великою вірогідністю нанесення певної шкоди репутації їх основному бізнесу в майбутньому.
Будучи оптимістом по натурі, я вірю, що зазвичай складні та невизначені ситуації можуть також надавати певні можливості. Багато компаній вклали чималі інвестиції в український ринок, і якщо вони сьогодні приймуть рішення ліквідуватися, їм доведеться заплатити двічі: спочатку за процес ліквідації, а потім знову за відновлення діяльності в майбутньому.
Таким чином, ми почали пропонувати нову особливу послугу – «спляча компанія» – саме для таких об’єктів господарювання. Ми допоможемо нашим клієнтам мінімізувати всі витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності на території України, подбаємо про всі питання щодо ведення бухгалтерського обліку, дотримання податкових та юридичних зобов’язань та збережемо репутацію підприємства в цей непростий час. Як тільки ситуація почне стабілізуватися, клієнт матиме змогу «розбудити» свій бізнес і почати з того етапу, на якому діяльність було заморожено. Це економічно доцільне рішення, що має одну дійсно вагому перевагу – конкретна компанія збереже свою гарну репутація на українському ринку, а також перед місцевими органами влади.
Велика вірогідність того, що саме зараз багато менеджерів і керівників вирішують, які будуть їх наступні кроки на цьому ринку. Яким би не було ваше рішення щодо майбутнього своєї діяльності в Україні, я бажаю вам успіхів. Також, ви можете звернутися до мене з будь-якими питаннями і поділитися своїм досвідом, що здобули в такому непростому бізнес середовищі.
Щиро сподіваюся, що найближчим часом Україна перестане втрачати людські життя, і до влади прийдуть компетентні і надійні керівники, що виведуть країну з нинішнього хаосу. Український народ справді заслуговує кращих перспектив на майбутнє.
Їрі Маєр Генеральний директор групи компаній Accace